Бібліотека знань
Діабет може вразити будь-кого
підвищений рівень цукру в крові через недостатнє вироблення інсуліну / інсулінорезистентність
Термін цукровий діабет походить від грецького слова Diabetes («проходити крізь») і латинського mellitus («солодкий, як мед»), що вказує на головний симптом діабету – наявність цукру в сечі.
Характерною ознакою цукрового діабету є підвищений рівень глюкози в крові, який виникає через знижену або відсутню продукцію інсуліну. У разі інсулінорезистентності (що часто трапляється при діабеті 2 типу) організм виробляє достатньо інсуліну, але не здатен його використовувати.
Вуглеводи, що надходять із їжею, у тілі перетворюються на глюкозу. Глюкоза є найважливішим джерелом енергії для нормальних метаболічних процесів організму. З одного боку, вона вільно циркулює в крові й постійно доступна для клітин. З іншого боку, якщо енергія не потрібна негайно, глюкоза накопичується в печінці та скелетних м’язах у вигляді глікогену, звідки може бути швидко вивільнена при необхідності.
Гормон інсулін, який виробляється в бета-клітинах підшлункової залози і вивільняється в кров, є ключовою речовиною в цьому процесі. Він забезпечує транспорт глюкози в м’язові, жирові та печінкові клітини, а також регулює вивільнення глюкози з печінки. Таким чином, інсулін регулює рівень цукру в крові. Жоден інший гормон не здатен виконувати цю функцію.
Коли діабет вже розвинувся, відсутність інсуліну призводить до того, що організм більше не може засвоювати вуглеводи з їжі. Виникає енергетичний дефіцит, і тіло починає розщеплювати жирні кислоти. Утворені в результаті кетони спричиняють закислення організму, якщо дефіцит інсуліну не буде усунений негайно.
Діабет діагностується шляхом вимірювання рівня глюкози в крові. У людей без діабету граничний рівень глюкози натще становить 110 мг/дл і не перевищує 140 мг/дл через дві години після їжі (при використанні капілярної крові з пальця). Метод лікування залежить від ступеня та типу захворювання.
Цукровий діабет 1 / 2 / 3 типу / гестаційний діабет
Причини виникнення та методи лікування суттєво відрізняються залежно від типу
Цукровий діабет 1 типу
Цукровий діабет 1 типу зазвичай виникає в дитинстві або юнацькому віці. Причиною вважається ушкодження клітин підшлункової залози, що виробляють інсулін, унаслідок поєднання спадкових факторів, вірусних інфекцій та інших ще не до кінця з’ясованих шкідливих чинників. Інсулін більше не виробляється зовсім (абсолютна інсулінова недостатність), тому щоденне введення інсуліну є життєво необхідним, а також важливими є свідоме харчування і фізична активність.
Метаболічний синдром
Перед тим як цукровий діабет 2 типу проявляється критичним підвищенням рівня цукру в крові, зазвичай тривалий час існує його початкова стадія. У більшості випадків одночасно спостерігається так званий метаболічний синдром. Його ознаками є ожиріння, підвищений рівень ліпідів у крові, артеріальна гіпертензія та інсулінорезистентність.
Цукровий діабет 2 типу
Цукровий діабет 2 типу зазвичай виникає після 40 років. Однак через зміну стилю життя в індустріальних країнах (ожиріння та нестача фізичної активності) дедалі частіше він вражає і молодих людей, навіть у підлітковому віці. Основними факторами ризику є спадкова схильність та надмірна вага. Через знижену ефективність власного інсуліну (інсулінорезистентність) організм виробляє більше інсуліну (гіперінсулінемія), що призводить до перевантаження β-клітин і їх передчасного виснаження (відносна інсулінова недостатність).
Цукровий діабет 3 типу
Цукровий діабет 3 типу, або інші рідкісні специфічні форми діабету, включає кілька особливих підтипів. Причини можуть бути різними: генетичні дефекти бета-клітин (MODY), генетичні порушення дії інсуліну, захворювання підшлункової залози, порушення гормональної системи, дія ліків чи хімічних речовин, віруси, аутоімунні захворювання, генетичні синдроми.
Гестаційний діабет
Це порушення обміну речовин, викликане зниженням дії інсуліну під час вагітності. Підвищений ризик виникає у жінок старших за 25 років і тих, хто має родичів першого ступеня спорідненості з діабетом. Нормальний рівень глюкози в крові під час вагітності має надзвичайно важливе значення для розвитку дитини. Після пологів рівень цукру, як правило, нормалізується. Проте в майбутньому значно підвищується ризик розвитку діабету 2 типу.
Вторинний діабет
Виникає як наслідок серйозних захворювань підшлункової залози, ендокринних захворювань (наприклад, гіпертиреозу) або внаслідок прийому певних лікарських засобів (наприклад, кортизону).
Метаболічний синдром
Поєднання різних симптомів
Метаболічний синдром характеризується ожирінням, підвищеним рівнем ліпідів у крові, артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю. У першу чергу метаболічний синдром завдає шкоди серцево-судинній системі. Якщо три або більше з наведених нижче факторів ризику виходять за межі норми, йдеться про метаболічний синдром.
| Фактор ризику | Граничне значення |
|---|---|
| Окружність талії | Чоловіки > 102 см Жінки > 88 см |
| Артеріальний тиск | > 130 / 85 мм рт.ст. |
| Глюкоза натще | > 110 мг/дл |
| Тригліцериди | > 150 мг/дл |
| Холестерин ЛПВЩ (HDL) | Чоловіки < 40 мг/дл Жінки < 50 мг/дл |
Рекомендації для запобігання вторинним ускладненням діабету
Які рівні цукру в крові вважаються нормальними і з якого моменту починається діабет?
Регулярне тестування рівня глюкози в крові дає змогу оцінити контроль діабету. Звертайтеся до лікаря, якщо рівні цукру в крові неодноразово виходять за межі норми — це допоможе запобігти метаболічним порушенням (гіпоглікемії, гіперглікемії / кетоацидозу) та пізнім ускладненням діабету.
| Стан організму | Нормальний | Порушений | Діабетичний |
|---|---|---|---|
| Натще | < 6,11 | 6,11 – 6,94 | ≥ 6,99 |
| У будь-який час | — | — | ≥ 11,1 |
* Вимірюється після щонайменше 8 годин голодування / вимірюється двічі
Щоденний профіль рівня глюкози в крові
Наступний тест дозволяє вам і вашому лікарю попередньо оцінити ваш індивідуальний ризик розвитку діабету. Для цього виміряйте рівень цукру в крові 8 разів у вказані нижче моменти. Занесіть результати вимірювань у таблицю та обговоріть їх із лікарем.
ВАЖЛИВО: не перекушуйте між основними прийомами їжі, але пийте достатньо води або мінеральної води!
Щоденний профіль рівня глюкози в крові
Дата:
| Час вимірювання | Мій рівень глюкози в крові |
|---|---|
| Натще вранці | |
| Через 2 години після сніданку | |
| Перед обідом | |
| Через 2 години після обіду | |
| Перед вечерею | |
| Через 2 години після вечері | |
| Перед сном | |
| 3:00 ночі (за бажанням) |
Оцініть свій ризик розвитку діабету 2 типу протягом наступних 10 років, відповівши на запитання:
1. Скільки вам років?
Менше 35 років — 0 балів
35–44 роки — 1 бал
45–54 роки — 2 бали
55–64 роки — 3 бали
Понад 64 роки — 4 бали
2. Чи є у вас родичі з діабетом?
Ні — 0 балів
Так, близькі родичі — 5 балів
Так, далекі родичі — 3 бали
3. Яка ваша окружність талії?
Жінки: <80 см — 0, 80–88 — 3, >88 — 4 бали
Чоловіки: <94 см — 0, 94–102 — 3, >102 — 4 бали
4. Чи займаєтесь фізичними вправами не менше 30 хвилин на день?
Так — 0 балів
Ні — 2 бали
5. Як часто ви їсте фрукти, овочі або цільнозерновий хліб?
Щодня — 0 балів
Не щодня — 2 бали
6. Чи приймаєте ви ліки для лікування гіпертензії?
Ні — 0 балів
Так — 2 бали
7. Чи мали ви коли-небудь підвищений рівень глюкози в крові?
Ні — 0 балів
Так — 5 балів
8. Ваш індекс маси тіла (ІМТ):
< 25 — 0 балів
25–30 — 1 бал
> 30 — 3 бали
Формула ІМТ: маса (кг) / зріст² (м)
Результати:
0–6 балів: низький ризик
7–11: незначно підвищений
12–14: помірний ризик
15–20: високий ризик
Понад 20: дуже високий ризик, можливо діабет вже розвинувся
5 правил для здорового життя:
Фізична активність 5 днів на тиждень по 30 хв
Жири — не більше 30% добової енергії
Насичені жири — не більше 10%
Харчові волокна — 30 г на день
Зменшити масу тіла на 7% при надмірній вазі
«Пам’ять» рівня цукру в крові
HbA1c — це важливий лабораторний показник для діагностики та лікування діабету. Він відображає, наскільки добре контролювався рівень цукру в крові за останні 8–12 тижнів, тому його ще називають «довготривалим цукром» або «пам’яттю цукру в крові». Завдяки портативному аналізатору HbA1c можна швидко та легко виміряти цей показник у кабінеті лікаря, аптеці чи медичному закладі.
Рівень цукру в крові коливається протягом дня як у людей з діабетом, так і без нього. Ці коливання залежать від кількості та типу вуглеводів у їжі, а також від фізичної активності та стресу. Тому вимірювання глюкози в крові дає лише моментальний знімок.
Натомість HbA1c є довготривалим показником, який майже не залежить від поточних коливань. Він відображає середній рівень глюкози в крові за останні тижні та слугує орієнтиром для індивідуального налаштування глікемії. Здоровий спосіб життя може знизити HbA1c, що свідчить про добрий метаболічний стан.
Нормальні значення HbA1c
Норма: 4–6%
Цільовий рівень для людей з діабетом: менше 7%
Значення HbA1c безпосередньо залежить від рівня цукру в крові. Оптимальний контроль глікемії допомагає уникнути ускладнень.
Формули для розрахунку
Середній рівень глюкози в крові [мг/дл]:
33.3 × HbA1c [%] – 86Переведення HbA1c у ммоль/моль (від 1 квітня 2008 року):
(HbA1c [%] – 2.15) × 10.929
Таблиця перерахунку (мг/дл)
| HbA1c [ммоль/моль] | HbA1c [%] | Середній рівень глюкози [мг/дл] | HbA1c [ммоль/моль] | HbA1c [%] | Середній рівень глюкози [мг/дл] |
|---|---|---|---|---|---|
| 37 | 5,54 | 98 | 55 | 7,18 | 153 |
| 38 | 5,63 | 101 | 56 | 7,27 | 156 |
| 39 | 5,72 | 104 | 57 | 7,37 | 159 |
| 40 | 5,81 | 107 | 58 | 7,46 | 162 |
| 41 | 5,90 | 110 | 59 | 7,55 | 165 |
| 42 | 5,99 | 113 | 60 | 7,64 | 168 |
| 43 | 6,08 | 116 | 61 | 7,73 | 171 |
| 44 | 6,18 | 120 | 62 | 7,82 | 174 |
| 45 | 6,37 | 126 | 63 | 7,91 | 177 |
| 46 | 6,36 | 126 | 64 | 8,01 | 181 |
| 47 | 6,45 | 129 | 65 | 8,19 | 187 |
| 48 | 6,54 | 132 | 66 | 8,19 | 187 |
| 49 | 6,63 | 135 | 67 | 8,28 | 190 |
| 50 | 6,72 | 138 | 68 | 8,37 | 193 |
| 51 | 6,82 | 141 | 69 | 8,46 | 196 |
| 52 | 6,91 | 144 | 70 | 8,55 | 199 |
| 53 | 7,00 | 147 | 71 | 8,65 | 202 |
| 54 | 7,09 | 150 | 72 | 8,74 | 205 |
Таблиця перерахунку (ммоль/л)
| HbA1c [ммоль/моль] | HbA1c [%] | Середній рівень глюкози [ммоль/л] | HbA1c [ммоль/моль] | HbA1c [%] | Середній рівень глюкози [ммоль/л] |
|---|---|---|---|---|---|
| 37 | 5,54 | 5,5 | 55 | 7,18 | 8,5 |
| 38 | 5,63 | 5,6 | 56 | 7,27 | 8,7 |
| 39 | 5,72 | 5,8 | 57 | 7,37 | 8,8 |
| 40 | 5,81 | 6,0 | 58 | 7,46 | 9,0 |
| 41 | 5,90 | 6,1 | 59 | 7,55 | 9,2 |
| 42 | 5,99 | 6,3 | 60 | 7,64 | 9,3 |
| 43 | 6,08 | 6,5 | 61 | 7,73 | 9,5 |
| 44 | 6,18 | 6,6 | 62 | 7,82 | 9,7 |
| 45 | 6,37 | 6,8 | 63 | 7,91 | 9,9 |
| 46 | 6,36 | 7,0 | 64 | 8,01 | 10,0 |
| 47 | 6,45 | 7,1 | 65 | 8,19 | 10,2 |
| 48 | 6,54 | 7,3 | 66 | 8,19 | 10,4 |
| 49 | 6,63 | 7,5 | 67 | 8,28 | 10,5 |
| 50 | 6,72 | 7,7 | 68 | 8,37 | 10,7 |
| 51 | 6,82 | 7,8 | 69 | 8,46 | 10,9 |
| 52 | 6,91 | 8,0 | 70 | 8,55 | 11,0 |
| 53 | 7,00 | 8,2 | 71 | 8,65 | 11,2 |
| 54 | 7,09 | 8,3 | 72 | 8,74 | 11,4 |
Важливо знати
Навіть при доброму рівні HbA1c слід регулярно контролювати інші показники здоров’я. Оскільки HbA1c відображає середній рівень цукру за кілька тижнів, часті короткочасні коливання глюкози можуть залишатися непоміченими, але все ж завдавати шкоди судинам і нервам. Тому, окрім досягнення цільового HbA1c, важливо уникати різких коливань рівня цукру в крові.
Гіпоглікемія – занадто низький рівень цукру в крові
Симптоми та лікування
Розпізнавання та уникнення гіпоглікемії
Гіпоглікемія, або зниження рівня цукру в крові, є метаболічним порушенням. За визначенням, це стосується рівня цукру в крові нижче 60 мг/дл. Гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості або навіть бути небезпечною для життя. Тому важливо розпізнати перші ознаки цього стану, щоб швидко повернути рівень цукру в крові до норми.
Рівні цукру в крові нижче 60 мг/дл призводять до нестачі цукру в організмі (особливо в мозку) і, отже, до нестачі енергії. Типові попереджувальні симптоми можуть з’явитися вже при значенні 80 мг/дл (або вище), коли рівень цукру в крові різко падає. Протягом кількох хвилин може виникнути серйозна гіпоглікемія.
Можливі причини:
забули поїсти
вжито занадто мало вуглеводів
збільшена фізична активність без додаткового споживання вуглеводів
ненавмисне введено занадто багато інсуліну або кілька таблеток для зниження рівня цукру в крові
надмірне вживання алкоголю
діарея або блювання
Типові симптоми:
тремтіння
підвищена частота серцебиття
холодний піт
низький рівень концентрації, запаморочення
порушення рівноваги
нестабільний настрій, агресія, дратівливість
Дії при гіпоглікемії:
Важливо швидко надати людині цукор: спочатку 1–2 швидкодіючі хлібні одиниці (приблизно 24 г вуглеводів), потім перевірити рівень цукру в крові та, можливо, продовжити постачання цукру. Важливо, щоб були надані швидкодіючі вуглеводи (наприклад, інвертний цукровий сироп), які швидко доставляють енергію в організм через слизову оболонку рота, щоб рівень цукру в крові швидко підвищився.
Щоб уникнути повторного зниження рівня цукру в крові, наприкінці слід з’їсти одну або дві довготривалі хлібні одиниці, наприклад, йогурт або хліб. Але будьте обережні, щоб не вживати неконтрольовану або надмірно велику кількість вуглеводів, щоб уникнути надмірно високого рівня цукру в крові згодом.
У разі втрати свідомості:
Якщо людина з діабетом втрачає свідомість через гіпоглікемію, їй потрібна допомога іншої особи. Потрібна ін’єкція глюкагону – під шкіру або в м’яз. Допомагаючі особи не повинні соромитися – краще зробити це неправильно, ніж не зробити нічого!
Гіперглікемія — надто високий рівень цукру в крові
Ознаки та лікування
Розпізнавання та уникнення надлишку цукру
Гіперглікемія означає для кожної людини з діабетом довгострокову загрозу для здоров’я, оскільки високий рівень глюкози в крові протягом тривалого часу призводить до пошкодження кровоносних судин і нервів. Ризик високий, якщо рівень цукру в крові перед їжею часто перевищує 120 мг/дл або понад 160 мг/дл через 2 години після їжі. Гіперглікемія розвивається повільно (годинами)
Причини:
Надмірна кількість продуктів, що підвищують рівень цукру в крові
Занадто мала доза інсуліну
Менша активність, ніж зазвичай
Гарячкові захворювання
Деякі ліки (наприклад, кортизол)
Вагітність
Набір ваги
Стрес, гнів
Типові симптоми:
Спрага
Підвищене сечовипускання
Слабкість
Втома
Погане загоєння ран
Суха шкіра
Порушення зору
Небажана втрата ваги
Постійно підвищений рівень глюкози в крові слід сприймати серйозно та відповідно лікувати, щоб уникнути пізніх ускладнень. Якщо не лікувати, гіперглікемія може бути дуже небезпечною: відсутність інсуліну в такій ситуації призводить до розщеплення жирних кислот на менші частинки — кетони. Це призводить до закислення організму (кетоацидозу). Кетони можна виявити за характерним запахом ацетону в диханні або в крові (на ранній стадії) чи в сечі. Якщо не лікувати належним чином, це може призвести до діабетичної коми.
Симптоми наближення коми:
Нудота
Біль у шлунку та животі
Тяжке дихання
Якщо людина блює та загрожує кома, її слід негайно госпіталізувати.
Самоконтроль рівня цукру в крові
Краща якість життя, менше ускладнень
Самостійне вимірювання — основа успішної терапії діабету
Завдяки самостійному контролю рівня цукру в крові ви керуєте своїм діабетом, що сприяє кращій якості життя та зменшенню ризику ускладнень. Регулярне вимірювання допомагає уникати як надто високих, так і надто низьких значень. Сучасні глюкометри точно вимірюють рівень глюкози лише з краплі свіжої крові з кінчика пальця. Завдяки кільком порадам щодо вимірювання рівня цукру в крові ви отримаєте інструменти для активного управління своїм діабетом. Спостерігайте, як дієта, фізичні вправи та медикаменти впливають на ваш рівень цукру. На основі виміряних значень глюкози та HbA1c ви також можете визначити, чи погіршився ваш контроль цукру в крові. У такому випадку ви можете вжити контрзаходів або звернутися до лікаря для обговорення та впровадження необхідних заходів.
Завдяки знанню результатів вимірювань ви можете запобігти гострим метаболічним порушенням та захистити себе від вторинних діабетичних захворювань. Особливо для людей з діабетом, які вводять інсулін, самоконтроль має велике значення, оскільки вони визначають дозу інсуліну на основі виміряних значень.
Особливо важливо записувати виміряні значення в щоденник і надавати його лікарю під час регулярних оглядів. Середні щоденні значення дозволяють зробити висновки про поточний рівень HbA1c і, таким чином, про якість контролю діабету.
Чому важливий самоконтроль рівня цукру в крові?
- Захист від гіпоглікемії, гіперглікемічної декомпенсації або діабетичного кетоацидозу
- Краще розуміння та контроль вашого діабету
- Вища якість життя з більшою безпекою під час відпочинку, роботи, відпустки та спорту
- Розуміння метаболічних процесів організму
- Інформація про вплив фізичних вправ, гормональних змін та стресових ситуацій на рівень глюкози
- Краще розуміння терапевтичних заходів
- Тісніший контроль та довірливі відносини з командою медичного обслуговування діабету
- Особиста відповідальність за лікування
- Кращі можливості в роботі
- Менше хворих співробітників та менше часу, проведеного в лікарні
- Вища тривалість життя завдяки профілактиці пізніх ускладнень діабету
Коли і як часто проводити вимірювання?
Частота вимірювань залежить від типу терапії.
- Для людей з діабетом 2 типу, які приймають пероральні препарати та/або інсулін, або вводять інсулін двічі на день під час звичайної терапії, слід обговорити з лікарем та медичною командою всі деталі щодо тестування рівня глюкози в крові.
- При інтенсивній інсулінотерапії або використанні інсулінової помпи частота тестування рівня цукру в крові повинна бути мінімум 6 разів на день:
- Після пробудження / перед сніданком
- Перед обідом
- Перед вечерею
- Перед сном
- За потреби
У особливих ситуаціях рівень цукру в крові слід перевіряти частіше, наприклад, при підозрі на гіперглікемію або навіть кетоацидоз, захворюваннях з лихоманкою, нудотою або діареєю, прийомі нових ліків або сильних порушеннях щоденного життя (нічна зміна, відпустка за кордоном з часовою різницею).
Системи вимірювання / Калібрування
Існує два способи вимірювання рівня цукру в крові залежно від використовуваного глюкометра:
Рефлектометрична система:
Фотометричне вимірювання базується на ферментативній реакції, що викликає зміну кольору в тестовій зоні тест-смужки. Інтенсивність кольору зчитується глюкометром і перетворюється на відповідне значення глюкози в крові.
Біосенсори:
Основна відмінність сенсорів від тест-смужок, що працюють на основі кольору, полягає в тому, що реакція глюкози пов’язана з біохімічною реакцією, яка викликає електричний сигнал. Цей струм можна виміряти, і він точно відповідає значенню рівня глюкози в крові.
Глюкометри попередніх поколінь потребували введення коду за допомогою чипа або спеціального числового коду при відкритті нового флакона тест-смужок. Більшість сучасних приладів працюють на основі нової технології No Code (без кодування).
Діапазон рівня глюкози, який можна виміряти: від 20 до 600 мг/дл (1,1 – 33,3 ммоль/л).
Калібрування
Глюкометри можуть бути відкалібровані на повну кров або плазму (див. інструкцію з використання вашого пристрою). Абсолютна більшість сучасних глюкометрів відкалібровані на плазму.
Примітка: глюкометри, відкалібровані на плазму, показують значення на 10–15% вищі! Не використовуйте одночасно прилади різних виробників, оскільки результати можуть значно відрізнятись.
Забір крові
Люди з діабетом використовують бокові частини подушечок пальців для забору зразка крові. Там хороший кровообіг, і легко отримати достатньо крові. Уникайте середньої частини подушечок пальців, оскільки проколювання там дуже болісне через високу щільність чутливих рецепторів.
Слід врахувати такі моменти, щоб зменшити проблеми з проколюванням пальців:
Руки слід ретельно мити теплою водою з милом, а потім висушувати. Окрім очищення, це покращує кровообіг. Дезінфекція не потрібна — залишки спирту можуть призвести до хибного результату.
Проколювати слід бокові частини подушечок пальців, щоб уникнути болю — середня частина подушечок містить більше чутливих рецепторів. Уникайте проколювання біля нігтьового ложа, оскільки це може спричинити запалення.
Змінюйте ланцет щоразу після використання — голка втрачає гострий край або може зігнутися. Це призводить до більшого болю і пошкоджує шкіру. Також підвищується ризик інфекцій і запалень, спричинених бактеріями або вірусами.
Використовуйте тонкі ланцети (існують ланцети діаметром лише 0,2 мм), щоб зменшити біль під час проколювання. Об’єм зразка крові залежить від глибини проколу, а не від діаметра ланцета — так можна отримати достатню краплю. Сучасні глюкометри потребують дуже невеликі зразки крові.
Використовуйте різні пальці для проколювання — деякі люди не хочуть використовувати мізинець або великий палець для забору крові.
Якщо можливо, використовуйте пальці обох рук для забору крові.
Спробуйте знайти оптимальну глибину проколу: можливо, вам не потрібно проколювати занадто глибоко, щоб отримати придатний зразок. Ви також можете злегка натиснути на руку або палець до кінця, потрясти руку або опустити її вниз, щоб покращити процес забору крові. Уникайте натискання на палець для отримання краплі.
Щільно притисніть пристрій для проколювання до бокової частини подушечки пальця, а потім натисніть кнопку.
Забір крові
Люди з діабетом використовують бокові частини подушечок пальців для забору зразка крові. У цих ділянках хороший кровообіг, і легко отримати достатньо крові. Уникайте середини подушечок пальців, оскільки проколювання там дуже болісне через високу щільність чутливих рецепторів.
Правильне поводження з тест-смужками
Зберігання тест-смужок
Зберігайте в сухих місцях (не у ванній кімнаті).
Після вилучення тест-смужки з флакона негайно закрийте його, щоб уникнути потрапляння вологи.
Не зберігайте тест-смужки в автомобілі, оскільки температура влітку та взимку може бути екстремальною.
Перевіряйте термін придатності.
Якщо глюкометр вимагає кодування, не забудьте перевірити код на флаконі з тест-смужками та відповідність коду на приладі.
Відповідна тест-смужка
Кожен глюкометр має власні тест-смужки, на які потрібно наносити зразок крові. Основна реакція для вимірювання рівня глюкози в крові відбувається саме на тест-смужці.
Джерела помилок
Помилки під час вимірювання рівня глюкози в крові можуть призводити до неправильних результатів. Існує кілька можливих причин: проблеми в роботі глюкометра, дефектні тест-смужки або сам прилад, а також сторонні впливи.
Користувача необхідно навчити користуватись глюкометром та тест-смужками, щоб уникнути проблем. Зазвичай, користування глюкометром є досить простим, і навчання займає небагато часу.
Періодичне проведення тестів із контрольним розчином забезпечує високу якість вимірювання рівня глюкози. Має сенс використовувати контрольний розчин під час відкриття нового флакона тест-смужок, після падіння глюкометра або іншого пошкодження, якщо результати не відповідають самопочуттю, або якщо виникає підозра щодо точності.
Можливі джерела помилок
Більшість проблем виникає через помилки під час користування. Лише рідко сам глюкометр, тест-смужки або зовнішні фактори є причиною помилок.
Пошкоджені тест-смужки
Тест-смужки не можна піддавати впливу прямого сонячного світла, високої вологості, екстремальних температур (холоду або тепла) і не слід використовувати після завершення терміну придатності. Ці чутливі діагностичні засоби потрібно зберігати в оригінальних флаконах, які слід негайно закривати після вилучення однієї смужки.
Пошкоджений глюкометр
Глюкометри є високоточними приладами, тому слід поводитись із ними відповідно до інструкцій виробника. Для роботи прилад має бути забезпечений достатнім рівнем заряду батареї. Необхідно переконатися в правильному вставленні тест-смужки.
Помилки користування
Перед початком роботи з новим глюкометром необхідне навчання. Також слід навчитися правильно брати зразок крові:
Якщо сильно тиснути на палець, зразок крові може бути розбавлений рідинами з тканин, що призведе до хибного результату.
Ретельно мийте руки, щоб уникнути потрапляння залишків їжі та з гігієнічних міркувань.
Добре висушуйте руки, щоб уникнути розбавлення зразка водою.
Дезінфекція не потрібна.
Розмір зразка крові має бути достатнім для правильного тестування в реакційній зоні тест-смужки.
Не рухайте тест-смужку під час вимірювання.
Якщо глюкометр вимагає кодування — не забудьте встановити новий код при відкритті нового флакона тест-смужок.
Висока температура, пряме сонячне світло, надмірна вологість повітря (водяна пара) або сильний холод можуть пошкодити глюкометр і тест-смужки.
Інші перешкоди
Як внутрішні, так і зовнішні речовини (наприклад, медикаменти як вітамін C, ацетилсаліцилова кислота тощо) можуть впливати на точність результатів.
Значення можуть бути як завищеними, так і заниженими. Ознайомтесь з інструкцією до вашого глюкометра та тест-смужок. Результати можуть бути неточними, якщо у людини дуже високий або дуже низький рівень гематокриту.
Після сильної втрати води (наприклад, при сильній діареї або нудоті) результати можуть бути недостовірними. Слідкуйте, щоб залишки дезінфікуючих засобів були повністю видалені, аби уникнути хибних показників. За потреби зверніться до медичної команди з лікування діабету.
Документування
Оскільки кожне значення рівня глюкози є лише миттєвим знімком, доцільно створювати щоденний профіль з кількох вимірювань протягом дня. Самоконтроль рівня глюкози в крові має сенс лише тоді, коли на основі результатів приймаються рішення.
Важливо записувати результати вимірювань у щоденник.
Це документування є основою для лікаря та діабетичної команди, щоб коригувати терапію, зберігати інформацію про особливі ситуації та допомагати виявляти коливання рівня глюкози протягом дня. Ведіть щоденник регулярно та точно. Якщо результати не зафіксовані — вони забуваються й втрачаються назавжди.
Як вести записи:
Значення рівня глюкози в крові із зазначенням дати та часу
Прийом їжі (в хлібних одиницях — ХО)
Введення інсуліну
Особливі ситуації, такі як спорт, гіпоглікемія, стрес, хвороби тощо
Сучасні технології допомагають вам у терапії діабету. Для більшості систем моніторингу рівня глюкози в крові доступні системи управління даними. Спеціальні кабелі дозволяють завантажувати дані з вашого глюкометра на комп’ютер для подальшого аналізу. За допомогою персонального комп’ютера контроль діабету стає ще простішим. Відповідне програмне забезпечення допомагає створити точну документацію терапії.
Терапія діабету
Адаптація до ступеня метаболічного порушення
Цілеспрямовані заходи за медичної підтримки
Цукровий діабет означає, що організм більше не може належним чином обробляти цукор у крові та потребує допомоги. Незалежно від того, чи ваш метаболічний розлад лише починається, чи вже маєте серйозні симптоми, постійно підвищений рівень цукру в крові пошкоджує кровоносні судини, спочатку непомітно. Оскільки ці пошкодження не відчуваються одразу, вони зазвичай залишаються без лікування протягом тривалого часу, що закладає основу для багатьох вторинних захворювань. Саме тому необхідно активно дбати про своє здоров’я та вчасно вживати цілеспрямованих заходів, включаючи медичну допомогу.
Комплексний підхід до лікування діабету
Лікування діабету включає поєднання кількох важливих заходів для оптимізації рівня цукру в крові та зниження ризику серйозних вторинних захворювань:
- Адаптація звичок способу життя
- Зміна дієти з метою зниження рівня цукру в крові
- Фізичні вправи для зниження рівня цукру в крові
- Комплексна інформація про діабет, щоб ви могли жити активно та цілеспрямовано
- Регулярний самоконтроль рівня цукру в крові
- Індивідуальна терапія та медичне обслуговування
Терапія при діабеті 1 типу
При діабеті 1 типу інсулін взагалі не виробляється (абсолютна недостатність інсуліну), тому регулярне введення інсуліну є життєво необхідним, а також розумна дієта та фізична активність. Існують різні типи інсулінотерапії.
Терапія при діабеті 2 типу
При діабеті 2 типу першочерговими заходами є немедикаментозні методи, такі як дієта, підвищення фізичної активності та, за потреби, зниження ваги. У деяких випадках ці базові заходи вже допомагають нормалізувати рівень цукру в крові. Якщо ці заходи не призводять до достатнього успіху, зазвичай застосовують пероральні антидіабетичні препарати (медикаментозна терапія). У більшості випадків лікування починають з одного активного речовини. Якщо це не забезпечує задовільного рівня цукру в крові, можливе комбінування різних активних речовин. Якщо пероральні антидіабетичні препарати не досягають достатньо хорошого рівня цукру в крові при нормальних дозуваннях, у терапії діабету 2 типу також застосовується інсулін.
Типи інсулінотерапії
У сучасній інсулінотерапії намагаються максимально наблизитися до вивільнення інсуліну у здорової людини. Розрізняють такі форми інсулінотерапії:
- Інсулінотерапія, пов’язана з прийомом їжі: введення інсуліну під час прийому їжі.
- Конвенційна інсулінотерапія (КІТ): введення змішаного інсуліну двічі на день, вранці та ввечері.
- Інтенсифікована інсулінотерапія (ІІТ): кілька ін’єкцій інсуліну на день для імітації фізіологічного вивільнення інсуліну.
- Терапія інсуліновою помпою (CSII): безперервна підшкірна інфузія інсуліну за допомогою помпи.
Пізні ускладнення діабету
Пізні наслідки — судинні захворювання
Ймовірність значно підвищується вже на попередній стадії діабету
Діабет є одним із найбільших викликів нашого часу. З одного боку, все більше людей страждають від нього, а з іншого — це дуже складне метаболічне захворювання, в якому не лише рівень цукру в крові відіграє вирішальну роль. Тривало не виявлені підвищені рівні цукру в крові можуть спричинити пошкодження кровоносних судин і нервів. Раннє виявлення та лікування, отже, є викликом, що не є легкою задачею, оскільки більшість людей з діабетом не мають жодних симптомів на ранній стадії захворювання і тому не звертаються за медичною допомогою.
Це робить ще важливішим надання інформації про ускладнення, які, якщо вони виникають, можуть означати значні обмеження для постраждалих, а також високі витрати для суспільства в цілому. У принципі, всі пізні ускладнення мають одну спільну рису — вони є наслідком судинного пошкодження. Залежно від їх локалізації, розрізняють пошкодження великих судин (макроангіопатія) та пошкодження дрібних судин (мікроангіопатія).
Судинні захворювання (ангіопатія)
Мікроангіопатичні пізні ускладнення
Малі та дуже малі кровоносні судини пошкоджуються головним чином через підвищені рівні глюкози в крові протягом тривалого періоду часу, що призводить до порушень функції та структури чутливого ендотелію. Ендотелій стає товстішим (склероз) і проникним, що спричиняє відкладення частинок крові та білків у тканинах, порушуючи функцію органів.
Діабетична ретинопатія
Мікрокапіляри в сітківці ока пошкоджуються. Це пізнє ускладнення є найпоширенішою причиною сліпоти в західному світі.
Діабетична нефропатія
Нирки є важливими органами, оскільки виконують функцію фільтра для людського організму, а також регулюють водний баланс, включаючи мікроелементи, та впливають на вироблення кров’яних клітин. Якщо нирки пошкоджені через поганий метаболічний контроль, ефект фільтрації знижується.
Діабетична нейропатія
Це пізнє ускладнення діабету призводить до пошкодження нервів. Причиною цього є те, що нервові клітини недостатньо живляться через пошкоджені кровоносні судини внаслідок мікроангіопатії. Сильно коливні рівні глюкози в крові також можуть безпосередньо призвести до пошкодження нервових клітин.
Розрізняють периферичну нейропатію, яка в основному вражає довгі нерви ніг або рук, та автономну нейропатію, яка в основному впливає на внутрішні органи або регуляцію потовиділення на стопах.
Макроангіопатія
Пошкодження великих кровоносних судин, таких як сонна артерія, аорта, коронарні судини або великі судини ніг, підпадає під це визначення. Це пошкодження виникає разом з атеросклерозом, який прогресує швидко та агресивно у людей з діабетом. Слід враховувати, що при діабеті 2 типу, крім високих рівнів глюкози в крові, також часто спостерігаються якісні та кількісні метаболічні порушення та гіпертонія.
Рівень ЛПНЩ-холестерину («поганого холестерину») має велике значення. Молекули ЛПНЩ у людей з діабетом особливо малі та щільні, тому вони легко проникають у стінки кровоносних судин, залишаються там і разом із клітинами запалення та частинками кальцію утворюють так звані «бляшки». Ці бляшки можуть призвести до стенозу (звуження) судин. Якщо вони раптово розриваються, вивільняючи свій вміст, це може призвести до гострого закриття судин через активацію згортання крові.
Залежно від локалізації цього закриття, це може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або зниження кровообігу в нозі. Щоб запобігти цьому розвитку, важливо оптимізувати контроль діабету (HbA1c < 7,0%), а також мінімізувати всі інші фактори ризику атеросклерозу. Це означає зниження артеріального тиску < 130/80 мм рт. ст., зниження рівня ЛПНЩ-холестерину < 100 мг/дл та підвищення рівня ЛПВЩ-холестерину (хорошого холестерину) до > 40 мг/дл для чоловіків та > 50 мг/дл для жінок.
Ще одним важливим фактором є споживання тютюну. Куріння та діабет — погане поєднання. Кожна людина з діабетом повинна навіть зменшити або, краще, повністю припинити куріння. Регулярні медичні обстеження (раз на рік) включають кольорове дуплексне ультразвукове дослідження судин головного мозку, вимірювання кровообігу в судинах ніг та ЕКГ. Крім того, люди з гіпертонією повинні проходити ехокардіографію та ергометрію.
Профілактика
Основними вимогами для людей з діабетом є регулярні медичні обстеження та хороший контроль рівня глюкози в крові для запобігання пізнім ускладненням. Важливими є рівень HbA1c нижче 7%, самоконтроль рівня глюкози в крові, відмова від нікотину, збалансоване харчування, фізична активність та регулярні медичні обстеження. Заходи, вжиті вчасно, можуть допомогти уникнути можливих пізніх ускладнень.
Харчування та діабет
Необхідна складова ефективного лікування діабету
Покращення та підтримка здоров’я і якості життя
Загалом, ті самі рекомендації щодо харчування застосовуються для людей з діабетом 1 та 2 типу. Відповідна дієта є необхідною опорою в ефективному лікуванні діабету. Харчова терапія може покращити та підтримувати здоров’я і якість життя постраждалих у довгостроковій перспективі. Оскільки люди з діабетом 1 типу майже завжди стрункі, а більшість людей з діабетом 2 типу мають надлишкову вагу, останні повинні приділяти більше уваги зниженню калорійності, низьковмістній жировій дієті у поєднанні з підвищеною фізичною активністю.
Люди, які отримують інсулінотерапію, звертають увагу на вуглеводні одиниці (еквівалент 10 грамів вуглеводів), щоб кількість вуглеводів могла бути скоригована відповідно до дози інсуліну. Рекомендується регулярний розподіл порцій вуглеводів протягом дня, що також залежить від відповідної інсулінотерапії.pani.company
Люди з діабетом повинні дбати про різноманітне, збалансоване змішане харчування, як і люди без діабету. Метою є поєднання смаку з правильним вибором, кількістю та консистенцією їжі для підвищення добробуту та оптимізації контролю рівня глюкози в крові.
«Дбайте про своє тіло. Це єдине місце, де ви повинні жити.»
— Джим Рон
Дієта при діабеті не базується на жорстких обмеженнях і аж ніяк не є одноманітною. Людям з діабетом рекомендується збалансоване, різноманітне змішане харчування. Свідоме та приємне формування дієти є основою всього. Поступова зміна харчових звичок допомагає досягти довгострокового успіху.
Піраміда харчування допомагає визначити, які продукти та в яких кількостях слід вживати. Ось рекомендації щодо оптимального розподілу поживних речовин відповідно до найновіших Європейських настанов із харчування при діабеті:
- Високий вміст вуглеводів (45–60% добового споживання енергії)
- Високий вміст дієтичної клітковини (40 г на день)
- Низький вміст жирів (30% добового споживання енергії — 35% при нормальній вазі)
- Нормальний вміст білків (10–20% добового споживання енергії)
Багато людей з діабетом уникають вживання вуглеводів, керуючись застарілими рекомендаціями, які сьогодні вже втратили актуальність. Замість вуглеводів вони споживають надто багато жирів і білків, щоб зекономити інсулін, оскільки ці поживні речовини не підвищують рівень глюкози в крові.
Такий тип харчування призводить не лише до надмірної ваги, підвищеного рівня жирів у крові та сечової кислоти, але також підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Результатом можуть стати інфаркт або інсульт. Люди з діабетом не повинні намагатися уникати вуглеводів, а мають навчитися їх рахувати та враховувати вплив на рівень глюкози в крові (глікемічний індекс).
Оптимальний склад прийому їжі
Оптимальний склад прийому їжі характеризується високою поживною щільністю та низькою енергетичною щільністю.
У склад страви входить:
порція білка
ложка гарніру
овочі та/або салат
Гарнір — це вуглеводна частина страви. Традиційно використовуються хліб, випічка, крупи та злакові продукти, картопля тощо.
1 порція гарніру відповідає:
1–2 скибкам хліба товщиною з палець або 1–2 виробам з тіста
1 жмені вареного рису, макаронів, злаків, картоплі, кнедликів тощо
Режим харчування
Регулярне харчування запобігає сильним коливанням рівня цукру в крові та позитивно впливає на цукрову криву.
Скільки прийомів їжі на день рекомендується?
Рекомендується 3 основні прийоми їжі або 5–6 менших (3 основні прийоми + 2–3 перекуси між ними). Частота прийомів їжі залежить від індивідуального терапевтичного плану. Між основними прийомами слід дотримуватись «харчових пауз» тривалістю 3–5 годин.
Основні прийоми їжі (сніданок, обід і вечеря) є базовою структурою щоденного раціону. Їхній склад ґрунтується на принципах оптимального складу страв (див. попередню сторінку).
Як перекус або пізній прийом їжі рекомендуємо, наприклад:
1 чашку йогурту
1 фрукт
1 невеликий шматок хліба з начинкою
Привчіть себе до певної регулярності у щоденному харчуванні.
Фізична активність
Рекомендовані вправи — Діабет — Здоров’я
Позитивний вплив на здоров’я завдяки регулярному руху
Фізичні вправи допомагають знижувати вагу, покращують рівень цукру в крові та зменшують потребу в інсуліні. Саме тому людям із діабетом слід контролювати вплив фізичного навантаження на рівень глюкози не лише під час спорту, але й при зміні фізичних навантажень у повсякденному житті. Діабет — не перешкода для занять спортом, за умови, що терапія адаптована до потреб людини. Тому важливо, щоб людина з діабетом була добре поінформована та підготовлена.
Яких рекомендацій щодо фізичної активності слід дотримуватись?
Наведені нижче рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я стосуються здорових дорослих і літніх людей, яким лікар не заборонив займатись спортом. Дотримання цих рекомендацій підтримує здоров’я та зміцнює імунну систему. Вони також важливі для людей із хронічними захворюваннями, такими як астма, високий тиск або діабет. Вагітним жінкам, жінкам після пологів і людям з певними станами здоров’я (наприклад, хворобами серця) слід бути особливо обережними та проконсультуватися з лікарем перед початком тренувань.
Для підтримки та збереження здоров’я:
- 150 хвилин фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень
або - 75 хвилин активності високої інтенсивності на тиждень
або - Поєднання вправ помірної та високої інтенсивності протягом тижня
або - Двічі або більше на тиждень — зміцнення м’язів великих груп (стегна, груди, сідниці та широкі м’язи спини)
Поради:
- Ідеально — розподіляти навантаження на кілька днів у тиждень.
- Кожне заняття має тривати щонайменше 10 хвилин.
- Фізичні навантаження можна поєднувати та сумувати.
- Розподіл активності протягом тижня знижує ризик травм.
- Літнім людям, які не можуть досягти рекомендованих обсягів через фізичні обмеження, слід займатись настільки, наскільки дозволяє стан здоров’я.
- Регулярні фізичні вправи підтримують або покращують рівновагу та знижують ризик падінь.
- Порівняно з іншими віковими групами, люди похилого віку є найменш фізично активними у повсякденному житті — тому регулярні вправи для них особливо важливі.
Для додаткової користі для здоров’я:
- 300 хвилин фізичних вправ помірної інтенсивності на тиждень
або - 150 хвилин вправ високої інтенсивності на тиждень
або - Поєднання фізичних вправ помірної та високої інтенсивності протягом тижня
Загальні приклади вправ помірної та високої інтенсивності, що допоможуть досягти рекомендованого рівня рухової активності
Вправи помірної інтенсивності:
- Швидка ходьба
- Садівництво
- Піші прогулянки
- Скандинавська ходьба
- Водна гімнастика
- Танці
Вправи високої інтенсивності:
- Біг або пробіжка
- Лижні гонки
- Їзда на велосипеді (19–25 км/год; приблизно 3 хв/км)
- Похід у гори
- Кардіотренування на тренажерах
- Плавання
Користь від регулярної фізичної активності помірної інтенсивності для дорослих і літніх людей:
Знижує ризик розвитку:
- Ішемічної хвороби серця
- Інсульту
- Високого артеріального тиску
- Метаболічного синдрому
- Цукрового діабету 2 типу
Сприяє зниженню:
- Рівня ліпідів у крові
- Депресії
- Ваги та/або абдомінального жиру
Покращує:
- Когнітивні здібності
- Здатність до повсякденних дій (у літніх людей)
- Якість сну
Коли говорять про нестачу рухової активності?
Недостатня рухова активність — це ситуація, коли людина не дотримується щотижневих рекомендацій. У спортивному або медичному контексті — це коли навантаження на м’язи хронічно менше певного порогу. Щоб зберегти або покращити фізичну форму, цей поріг потрібно перевищувати.
В індустріалізованих країнах, через технологічний прогрес останніх 100 років, нестача руху розглядається як масове захворювання або головна причина хвороб.
З генетичної точки зору людина — це «ходяча істота», але сьогодні її описують як «сидячого» та «розумового» працівника. У кам’яну добу люди проходили 30–40 км на день, нині — лише близько 4 км (приблизно 6000 кроків). Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує 10 000 кроків на день. Через сучасні зручності (авто, ліфти, ескалатори) частка фізичного навантаження впала з 90% до менше ніж 1%.
Малорухливість поглиблюється неправильним харчуванням, шкідливими звичками (нікотин, алкоголь), хронічним стресом і переважно розумовою працею.
Проф. Перікл Сімон, Університет Майнца:
«Людина насправді створена для подолання великих відстаней. Але сучасний стиль життя майже не залишає місця для руху в повсякденні.»
Достатня рухова активність — основа здоров’я!
Для активного зміцнення здоров’я не обов’язково одразу ставати професійним спортсменом. Набагато важливіше — регулярно інтегрувати помірну фізичну активність у повсякденне життя.
Стан здоров’я населення Німеччини
У Німеччині дослідження показали невтішні результати. Між 2002 і 2016 роками:
- 42% дорослих мають недостатню фізичну активність (40% чоловіків і 44% жінок).
Висновок: німці рухаються занадто мало у повсякденному житті.
Результати по Австрії:
- Близько половини населення виконує мінімальні рекомендації ВООЗ (150 хв/тиждень).
- Чоловіки — 52%, жінки — 49%.
- Кожен третій виконує другу умову (300 хв/тиждень або силові вправи 2 рази на тиждень): чоловіки — 36%, жінки — 29%.
- Лише чверть виконує обидві умови ВООЗ.
Поради для тренування координації, концентрації та пам’яті:
- Чистіть зуби, причісуйтесь або наливайте напій іншою рукою. (координація)
- Станьте на згорнутий рушник під час миття рук чи обличчя. (баланс)
- Щодня розв’язуйте нову головоломку. (концентрація)
- Часто змінюйте позу, коли довго сидите. (концентрація + рухливість)
- Пов’язуйте імена людей з предметами вдома — асоціації допоможуть запам’ятати. (пам’ять)
- Запам’ятайте 3–5 речей навколо й спробуйте пригадати пізніше (колір одягу, машини тощо). (пам’ять)
Поради для кардіо- та силового тренування:
- Ходіть за покупками кілька разів невеликими порціями — це зменшує навантаження і зміцнює спину та ноги.
- Частіше користуйтесь сходами, а не ліфтом чи ескалатором.
- Паркуйте авто далі від входу — кілька зайвих кроків знижують стрес і тиск.
- Виходьте з транспорту на 1–2 зупинки раніше, змінюйте темп ходьби.
- Розмовляючи телефоном — рухайтесь або ходіть.
- Замість повідомлень — підійдіть особисто до співрозмовника.
- Скорочуйте час сидіння, навіть у транспорті — стоїть корисніше.
- Спілкуйтесь під час прогулянок — це знижує стрес.
- Нові рухові звички потребують від 3 тижнів до 9 місяців, щоб автоматизуватись.
Спортивні травми – 4 основні правила першої допомоги
1. Охолодження:
Прикладайте холод (лід, холодна вода, волога тканина) для зменшення болю, набряку й зупинки кровотечі.
2. Компресія:
Накладіть еластичну пов’язку для обмеження крововиливу. При травмі гомілки використовуйте U-подібну вставку, щоб уникнути тиску на кістку.
3. Підняття:
Піднята вище рівня серця кінцівка покращує відтік венозної крові та зменшує набряк.
4. Іммобілізація:
Обмеження рухливості — найстаріший метод лікування. Фіксація запобігає погіршенню травми.
Високий артеріальний тиск (гіпертонія)
непомітна загроза вашому здоров’ю
Вчасне лікування – збереження здоров’я серця
Наше серце – це орган розміром із кулак, вагою близько 300 г.
70 мл крові за один удар, 5 літрів на хвилину, 7000 літрів на день і 2 мільйони літрів крові за 80 років життя. Наше серце виконує цю роботу безперервно та без технічного обслуговування. Жодна машина у світі не здатна досягти такої продуктивності. Але що відбувається, коли ця «механіка» зупиняється?
Що таке високий артеріальний тиск?
Високий артеріальний тиск, або гіпертонія, — одне з найпоширеніших хронічних захворювань. У багатьох випадках воно супроводжується діабетом та порушенням ліпідного обміну.
Порушення обміну жирів призводить до додаткового звуження кровоносних судин, що, у свою чергу, погіршує артеріальний тиск. Ці захворювання часто розвиваються повільно та непомітно, становлячи загрозу для здоров’я. Постійне навантаження на серцево-судинну систему може призвести до гострих станів, таких як інфаркт або інсульт. Паралельно може розвиватися хронічне ураження інших органів.
Кожна людина має певний тиск у судинах — це судинний тиск, що створюється силою скорочення серця. Серце — це «двигун» кровообігу, який забезпечує циркуляцію крові по всьому тілу й постачання кисню та поживних речовин.
- У дорослої людини оптимальний артеріальний тиск становить нижче 120/80 мм рт. ст.
- Про високий тиск говорять, якщо після кількох вимірювань значення перевищують 140/90 мм рт. ст.
- Для достовірної діагностики та перевірки ефективності лікування доцільно проводити добове (24-годинне) моніторування тиску.
Ні вік, ні стать не захищають від гіпертонії. За оцінками, приблизно третина населення страждає на високий артеріальний тиск.
Чим небезпечна гіпертонія?
Високий тиск перевантажує серце та судини. Серце змушене працювати з підвищеним зусиллям, через що може ненормально збільшитися, що, у свою чергу, підвищує потребу в кисні.
Судини звужуються, втрачають еластичність і стають жорсткими. Як наслідок, знижується кровопостачання мозку, нирок і самого серця.
У поєднанні з палінням та підвищеним рівнем ліпідів у крові, гіпертонія є одним із найнебезпечніших факторів ризику серцево-судинних захворювань.
Гіпертонія, яка недостатньо лікується або зовсім не лікується, часто тривалий час не викликає жодних симптомів. Однак у літньому віці фактори ризику — такі як надмірна вага, малорухливість, діабет і порушення ліпідного обміну — можуть призвести до розвитку високого артеріального тиску.
Можливі ускладнення:
- Серцева недостатність аж до інфаркту міокарда
- Інсульт
- Порушення кровообігу в ногах (атеросклероз)
- Судинні ураження нирок і очей
Які причини високого артеріального тиску — і що я можу зробити?
У 95% людей не вдається виявити органічну (внутрішню) причину гіпертонії. Часто в родинах спостерігається спадкова схильність до цього захворювання. На жаль, генетичну схильність змінити неможливо, але в поєднанні з сучасним малоздоровим способом життя вона значно впливає на підвищення артеріального тиску.
Нижче наведені ключові чинники, що суттєво впливають на тиск:
Надмірна вага
Намагайтесь досягти бажаної ваги за допомогою різноманітного та низькокалорійного харчування.
Втрата навіть 5 кг ваги може знизити тиск на 10 (!) мм рт. ст.
Маєте нормальну вагу? Спробуйте підтримувати її в майбутньому.
Малорухливий спосіб життя
Середньостатистична людина проходить приблизно 800 метрів на день. Ідеально — 5 км або 10 000 кроків на день. Людям з обмеженнями рухливості або сидячою роботою наполегливо рекомендується збільшити рухову активність.
Альтернатива спортзалу: піші прогулянки, скандинавська ходьба, біг, їзда на велосипеді, плавання.
Сьогодні курси пропонують центри освіти для дорослих, страхові компанії, фізіотерапевти — доступно та з фінансовою підтримкою.
Надмірне споживання холестерину та солі
У рамках здорового та збалансованого харчування на довгострокову перспективу варто враховувати:
- Зменшення споживання тваринних жирів (ковбаси, субпродукти, жирне м’ясо, сало)
- Використання якісних рослинних олій та жирів
- Помірне використання жиру під час приготування (смаження, вершкове масло, готові соуси)
- Підвищене споживання клітковини (цільнозернові продукти) позитивно впливає на рівень холестерину
- Добова потреба дорослої людини в солі — 3–5 г, проте в середньому споживаємо вдвічі більше
- Чутливі люди реагують на надлишок солі підвищенням тиску
Куріння
Куріння — один із найбільших факторів ризику при гіпертонії.
Нікотин — судинна отрута, яка стимулює вироблення гормонів стресу, зокрема адреналіну.
→ Судини звужуються, тиск підвищується на до 20 хвилин
→ Довгостроково — атеросклероз, що веде до порушень кровообігу в серці, мозку та ногах
Надмірне вживання алкоголю
Рівень споживання алкоголю на душу населення занадто високий.
→ Алкоголь сприяє розвитку гіпертонії
→ Зменшення його споживання знижує ризики
→ Не забувайте: алкоголь — калорійний продукт
Стрес
Адреналін, гормон стресу, підвищує частоту серцебиття і, відповідно, тиск.
→ Постійний психологічний або фізичний стрес може призвести до хронічної гіпертонії
→ Компенсуйте стрес через відпочинок, хобі, рух
→ Програми управління стресом можуть бути корисними
→ При супутньому діабеті надзвичайно важливо тримати рівень цукру в межах терапевтичної норми, аби не погіршити стан судин
Як проявляється високий тиск?
Багато людей почуваються добре, незважаючи на підвищений тиск, і не мають скарг.
Інші можуть скаржитися на:
- Головний біль
- Запаморочення
- Задишку
- Втому
Головний біль часто виникає вранці і зникає за годину-дві.
Але ці симптоми можуть мати й інші причини — регулярне вимірювання тиску допоможе прояснити ситуацію.
Правильне вимірювання тиску вдома
Існує два основних типи тонометрів:
- Прилади для вимірювання на плечі (плечові)
- Прилади для зап’ястя
Перед покупкою проконсультуйтеся з фахівцем, щоб обрати прилад, який підходить саме вам.
Вимірювання артеріального тиску: важливі нюанси
Артеріальний тиск, виміряний у кабінеті лікаря, часто буває вищим, ніж зазвичай — через так званий «ефект білого халата», вплив якого не варто недооцінювати.
Натомість вимірювання в домашніх умовах, за умови справності приладу, є більш достовірними і краще підходять для прийняття терапевтичних рішень лікарем.
Важливо правильно фіксувати результати. У цьому допомагає щоденник артеріального тиску.
Поширене джерело помилок – неправильний розмір манжети
Вибирайте манжету, що відповідає вашому обхвату плеча. Занадто мала або занадто велика манжета може дати хибні значення.
Правила точного вимірювання:
- Порівнювати можна лише результати, отримані в один і той самий час доби
- Це дозволяє оцінити, чи діє препарат упродовж необхідного періоду
- При зміні ліків доцільно регулярно вимірювати тиск, але без зайвої тривоги
- Не вимірюйте тиск частіше ніж 6 разів на день, це може ушкодити судини
- Завжди вимірюйте на тій самій руці
- Рука під час вимірювання повинна бути на рівні серця
- Не носіть тісного одягу з довгими рукавами під час вимірювання
(Рукав слід зняти повністю, а не просто закатати — це викривляє результат)
Правильне вимірювання артеріального тиску: що слід враховувати
- Вимірюйте тиск у розслабленому положенні сидячи, після 3–5 хвилин спокою
- Завжди проводьте вимірювання на одній і тій самій руці та на рівні серця
- Зніміть тісний одяг з довгими рукавами — не закочуйте рукав, це може спотворити результат
- Безпосередньо перед вимірюванням уникайте фізичних навантажень і хвилювання
- Не пийте багато рідини перед процедурою і спорожніть сечовий міхур
- Уникайте вживання алкоголю та нікотину за 1 годину до вимірювання
- Запишіть час прийому останнього препарату від тиску
- Перше вимірювання слід провести на обох руках — якщо є значна різниця, потрібні додаткові перевірки
- Для подальших вимірювань використовуйте руку з вищими показниками — зазвичай ліву (ближче до серця)
- Якщо проводите декілька вимірювань підряд, робіть паузу щонайменше 1 хвилину між ними
Препарати від високого тиску – які доступні?
Знизити артеріальний тиск без відповідних заходів неможливо.
Успішне лікування гіпертонії можливе лише за співпраці лікаря та пацієнта. Лікування завжди індивідуальне і включає:
- рекомендації щодо зміни способу життя
- фізичну активність
- зменшення ваги
- раціональне харчування
Для медикаментозного лікування лікар має у розпорядженні різні групи препаратів. Якщо один препарат не дає бажаного ефекту, часто призначають комбіновані засоби або додаткові речовини.
Основні групи ліків при гіпертонії:
- Інгібітори АПФ – пригнічують вироблення гормонів стресу
- Бета-блокатори – зменшують силу скорочень серця та частоту пульсу
- Антагоністи кальцію – розширюють та розслаблюють кровоносні судини
- Діуретики (сечогінні) – збільшують виведення сечі та солі через нирки, знижуючи об’єм крові
- Блокатори рецепторів ангіотензину та інгібітори реніну – впливають на гормональну регуляцію тиску та утворення речовин, що звужують судини
Що важливо при прийомі ліків від тиску:
- Завжди приймайте ліки регулярно та точно за призначенням лікаря
- Не змінюйте дозування самостійно і не припиняйте прийом без узгодження
- Приймайте таблетки в один і той самий час кожного дня
- Запивайте ліки лише водою — соки, молочні продукти та кава не підходять
- Якщо у вас виникають побічні ефекти або непереносимість — негайно зверніться до лікаря
Словник термінів, пов’язаних із діабетом
Важливі технічні терміни – коротко пояснено
Albuminuria (Альбумінурія)
підвищене виведення альбуміну (тобто молекул білка) з сечею, що є індикатором нефропатії
Angiopathy (Ангіопатія)
загальний термін для позначення пошкодження кровоносних судин (вен, артерій, капілярів)
Audio-Bolus (Аудіо-болюс)
зручна функція інсулінової помпи, яка дозволяє користувачу програмувати болюсну дозу інсуліну без необхідності дивитися на дисплей.
У помпі Animas аудіо-болюс може задаватися на рівні 0,1; 0,5; 1,0 або 5,0 одиниць.
Помпа дає звуковий або вібросигнал, щоб контролювати введену дозу інсуліну.
Basal rate (Базальна швидкість)
швидкість постійного введення інсуліну (в одиницях за годину).
Залежно від типу помпи, вона може подавати до 48 різних базальних доз — з початком щогодини або кожні пів години.
Betacells (Бета-клітини)
клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін
BMI (ІМТ – індекс маси тіла)
Показник оцінки маси тіла.
Значення нижче 19 вважаються занадто низькими, вище 25 — занадто високими.
Формула: ІМТ = вага (кг) / (зріст у метрах)²
Bolus (Болюс)
доза інсуліну, яка вводиться до або під час прийому їжі, щоб покрити глюкозу з їжі або знизити підвищений рівень глюкози в крові
Carbohydrates (Вуглеводи)
джерело енергії з їжі, яке перетворюється на глюкозу, підвищуючи рівень цукру в крові
Збалансований раціон повинен на 50% складатися з вуглеводів
Conventional Insulin Therapy (Конвенційна інсулінотерапія)
тип терапії, при якому людина з діабетом отримує змішаний інсулін
(короткої та тривалої дії в одному флаконі) двічі на день
CSII (Безперервна підшкірна інсулінова інфузія)
скорочення від continuous subcutaneous insulin infusion —
означає інсулінотерапію за допомогою інсулінової помпи
DCCT (Дослідження контролю діабету та ускладнень)
довготривале дослідження, що тривало понад 10 років і стосувалося діабету 1 типу
було опубліковане у 1993 році.
Diabetic Foot Syndrome (DFS) – Синдром діабетичної стопи
ушкодження нервів і кровоносних судин у стопах призводить до розвитку DFS
(див. також діабетична полінейропатія)
Diabetic Ketoacidosis (DKA) – Діабетичний кетоацидоз
метаболічне ускладнення, спричинене високою концентрацією кетонів у тілі, найчастіше пов’язане з високим рівнем цукру в крові
DKA діагностується через аналіз сечі або крові на кетони
Симптоми: сильна спрага, нудота, надмірне сечовиділення, запах ацетону з рота або шкіри тощо
Без негайного лікування може призвести до смерті
Diabetes mellitus – Цукровий діабет
метаболічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє інсулін або виробляє недостатньо
Diabetic Polyneuropathy – Діабетична полінейропатія
пошкодження нервів, спричинене діабетом.
Хронічно погано контрольований діабет призводить до ураження нервових клітин і кровоносних судин, що їх живлять
Gastroparesis – Гастропарез
ускладнення при діабеті, яке призводить до уповільненого травлення
→ дія інсуліну стає непередбачуваною, що може викликати гіпоглікемію, якщо інсулін почне діяти до всмоктування вуглеводів
→ інсулінові помпи мають функцію «плоского болюсу» (square wave bolus), яка забезпечує поступове введення інсуліну для зниження ризику гіпоглікемії, спричиненої гастропарезом
Gestational diabetes – Гестаційний діабет
діабет, який виникає лише під час вагітності
→ зустрічається у 1–5% вагітних
→ зазвичай зникає після пологів
Glucose – Глюкоза
визначається при вимірюванні рівня цукру в крові.
Надходить в організм з вуглеводами з їжі й є основним джерелом енергії
Glycohemoglobin / Hemoglobin A1c (HbA1c) – Глікогемоглобін / Гемоглобін A1c
молекули глюкози, що зв’язуються з гемоглобіном (тобто глікуються).
Чим вищий рівень глюкози в крові, тим більше глюкози зв’язується з гемоглобіном.
HbA1c показує середній рівень глюкози в крові за останні 2–3 місяці і є добрим індикатором контролю діабету.
Інша назва — «пам’ять рівня цукру в крові»
Hyperglycemia – Гіперглікемія
підвищений рівень глюкози в крові
Hypoglycemia – Гіпоглікемія
знижений рівень глюкози в крові
Може виникати через високий рівень інсуліну, фізичне навантаження або недостатнє споживання їжі
→ Водії під час гіпоглікемії мають вищий ризик аварій
→ Важка гіпоглікемія може призвести до коми, судом і навіть смерті
Hypoglycemia Unawareness – Відсутність відчуття гіпоглікемії
деякі люди з діабетом не відчувають симптомів гіпоглікемії вчасно
→ Часто виникає у тих, хто довго хворіє на діабет або має часті епізоди гіпоглікемії
Impaired glucose tolerance – Порушена толерантність до глюкози
підвищений рівень глюкози в крові після навантаження глюкозою
→ Значення перебувають між нормою та діабетом
Infusion set – Інфузійний набір
подає інсулін з інсулінової помпи в організм
Складається з трубки, адаптера типу Luer (переважно) і канюлі з металу або тефлону
Insulin – Інсулін
гормон, який виробляється в підшлунковій залозі
Допомагає організму засвоювати глюкозу
Insulin analogues – Аналоги інсуліну
існує два типи:
- Швидкодіючі аналоги інсуліну — діють майже миттєво (до 2 годин), часто застосовуються в інсулінових помпах, оскільки не мають затримки дії та дозволяють точно дозувати препарат
- Довготривалі інсуліни — мають тривалу дію протягом більшого періоду часу
Intensified insulin therapy (ICT) – Інтенсифікована інсулінотерапія
багаторазові ін’єкції протягом дня вимагають частого вимірювання рівня цукру
Введення інсуліну розділене на базальну та болюсну дозу
(іноді називається Basis-Bolus-терапією або FIT-терапією)
Ketones – Кетони
побічні продукти обміну жирів, які утворюються при:
- гіперглікемії
- поганому засвоєнні вуглеводів
Pancreas – Підшлункова залоза
орган, у якому виробляється інсулін
Meal bolus – Харчовий болюс
див. термін Bolus (болюсна доза інсуліну, що вводиться під час їжі)
mg/dl – мг/дл
міліграм на децилітр — одиниця вимірювання рівня цукру в крові у деяких країнах
mmol/l – ммоль/л
мілімоль на літр — одиниця вимірювання рівня цукру в крові в деяких країнах
Neuropathy – Нейропатія
ураження або захворювання нервів
Дуже поширене пізнє ускладнення діабету
(див. також діабетична полінейропатія)
Nephropathy – Нефропатія
захворювання нирок
Часте пізнє ускладнення діабету, яке починається зі зниження функції нирок і може призвести до ниркової недостатності
Oral antidiabetic drugs (OAD) – Пероральні цукрознижувальні препарати
таблетовані ліки, що знижують рівень глюкози в крові
Regular insulin – Регулярний інсулін
швидкодіючий інсулін, починає діяти через 15–30 хвилин після ін’єкції
Діє приблизно 4–6 годин
В інсулінових помпах застосовується регулярний або короткодіючий аналоговий інсулін
Retinopathy – Ретинопатія
захворювання сітківки ока
Часте пізнє ускладнення діабету, яке може призвести до погіршення зору або навіть сліпоти
Saint-Vincent-Declaration – Декларація Сент-Вінсента
на Європейській конференції з питань діабету в місті Сент-Вінсенте (Італія) у 1989 році були затверджені вимоги,
що мали на меті зменшення частоти пізніх ускладнень діабету протягом 5 років
Subcutaneous – Підшкірний
означає «під шкіру» (на відміну від внутрішньовенного або внутрішньочеревного введення)
→ більшість ін’єкцій виконується підшкірно
Triglycerides – Тригліцериди
різновид жирів крові. Можуть синтезуватись в організмі або надходити з їжею.
Підвищений рівень тригліцеридів характерний для людей із надмірною вагою та погано контрольованим діабетом
Type 1-Diabetes – Цукровий діабет 1 типу
форма діабету, при якій спостерігається абсолютна нестача інсуліну
→ організм взагалі не виробляє інсулін
→ таким людям потрібно вводити інсулін кілька разів на день
Type 2-Diabetes – Цукровий діабет 2 типу
форма діабету, при якій є відносна нестача інсуліну
→ спочатку інсулін виробляється, але організм втрачає чутливість до нього
→ з часом вироблення інсуліну зменшується і потрібне лікування:
пероральними препаратами або інсуліном
UKPDS (United Kingdom Prospective Diabetes Study)
Проспективне дослідження діабету у Великобританії
→ Найбільше довгострокове клінічне дослідження (тривалість 20 років), присвячене діабету 2 типу
→ Доведено: добрий контроль рівня глюкози й артеріального тиску значно знижує ризик розвитку ускладнень